Швець Леонід

День єдності був призначений президентом цілком спонтанно під тиском неприємних обставин. Ідея виділити дату відтепер і назавжди дещо поспішна.

Зусиллями Росії, що втратила береги, і Україна починає все більше сприйматися на Заході якщо не як частина Європи, то як країна, від добробуту якої Європа безпосередньо залежить.

Невдача з переїздом із Банкової не перебила у Володимира Зеленського смак до великих проєктів. Тепер є Велике будівництво, Велика реставрація, ковідна тисяча. Але свист мільярдів перетворився на звичний звуковий фон.

Виборці чекають від політиків демонстрації підвищеної етичної гігієни, принципового небажання тиснути руку всім підряд.

В умовах загострення російської агресії не при справах залишилася опозиція в Україні. Але рівень зовнішньополітичної напруги не буде вічним, і соціалка про себе неодмінно нагадає, і ще не раз.

Володимиру Путіну має лестити те, як решта світу намагається розібратися з тим, що в нього в голові.

До Володимира Путіна в Україні позитивно ставляться 15 відсотків опитаних. Це чимало, зважаючи на восьмий рік війни.

Кремль повернув у широкий обіг слова війна і, на жах Європи, що розслабилася, змусив приймати війну як постійну можливість і практично даність.

Війною Україну здивувати складно, вона триває із 2014 року. Війна перетворилася на повсякденність, якісь нові, не дай боже, епізоди впишуться в історію, розпочату дуже давно.

Казахстанське обурення пихнуло по всій країні, як суха солома, і справа зайшла набагато далі, ніж спорудження барикад і підпалювання шин, проте в лічені дні все закінчилося під звуки автоматних черг та повідомлення про прибуття міжнародної допомоги.